Сексуальне насильство під час конфліктів

19 червня — Міжнародний день протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом. Від початку повномасштабного вторгнення Росія використовує сексуальне насильство як метод ведення війни – для неї це інструмент терору. 

29 травня 2026 року ООН вперше внесла збройні сили РФ до «чорного списку»  за сексуальне насильство під час війни в Україні.

Станом на 2025 рік ООН вдалося верифікувати 310 випадків сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом, включно зі зґвалтуваннями, груповими зґвалтуваннями, каліцтвами статевих органів, застосуванням електричного струму та побиттям геніталій, що стосувалися 280 чоловіків, 26 жінок і 4 дівчат. 

Злочини щодо військовополонених та цивільних вчинялися на території РФ та тимчасово окупованих територіях України. Майже 75% випадків включали кілька форм сексуального насильства. 

Крім того, понад половина випадків — це багаторазові епізоди такого насильства, яке часто використовувалося як покарання, приниження або для вибивання зізнань у військовополонених та цивільних затриманих.

У звіті організації йдеться, що російська влада систематично відмовляє у доступі міжнародним моніторинговим механізмам ООН, що суттєво ускладнює перевірку всіх фактів та встановлення повного масштабу злочинів.

Водночас за даними Пілотного проєкту з надання проміжних невідкладних репарацій постраждалим сексуального насильства з боку російських військових, наразі встановлено щонайменше 1080 постраждалих від сексуального насильства. 

Представник в Україні Глобального фонду тих, хто пережили насильство, Федір Дунебабін уточнив, що з загальної кількості звернень 70% надійшли від чоловіків, 30% – від жінок. Зафіксовані також звернення від дітей – від 7 хлопців і 21 дівчинки.

Проте жертвами сексуального насильства українські військовослужбовиці та військові можуть стати і у власному підрозділі. 

У суспільстві після 2022-го року діяло неписане правило – не критикувати армію під час війни, щоб не грати на руку ворогу, але проблема не зникла, а кількість випадків домагань та насильства продовжувала збільшуватись.

Тож у 2024-му очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак зареєструвала петицію щодо впровадження механізму протидії сексуальному насильству. 

Два роки адвокації, оприлюднені історії постраждалих, експертки Руху в робочій групі з Міноборони і 15 березня 2026 року президент Володимир Зеленський підписав закон № 13037 — перші за історію незалежної України зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУ, що визнають дискримінацію за статтю та сексуальне насильство проблемою, яку держава зобов’язана вирішувати, а не замовчувати.

Закон посилює механізми військової дисципліни та водночас чітко фіксує неприйнятність дискримінації, сексуальних домагань, насильства за ознакою статі і правопорушень проти статевої свободи та недоторканності. Також він передбачає обов’язок реагувати на такі випадки, механізми службового розслідування та захист для тих, хто повідомляє про порушення.

Проте підписання закону не означає його реалізацію. Тож наразі потрібно розробити процедуру, відповідно до нового Закону, яка буде захищати жертв, забезпечувати їм анонімність, швидке реагування та оперативні канали для скарг, а також притягувати кривдників до відповідальності незалежно  від рівня їхніх посад. 

Закликаємо до реальних дій щодо впровадження механізмів запобігання сексуальному насильству в українському війську, зокрема вирішення питання «кругової поруки» та тиску командування.

Сексуальне насильство — однакова зброя, де б вона не застосовувалась: у катівні ворога чи в своєму підрозділі.

Закон підписано. Тепер треба його реалізувати.