Підписано закон щодо протидії сексуальним домаганням та насильству в армії 

Президент Володимир Зеленський підписав закон № 13037 про внесення змін до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби ЗСУ, за який Верховна Рада проголосувала в другому читанні.

Рух VETERANKA ініціював цей законопроект – у 2024 році очільниця Руху Катерина Приймак зареєструвала петицію з вимогою впровадити вже розроблений механізм протидії сексуальним домаганням та насильству в ЗСУ. 

Експертки руху VETERANKA були залучені до кожного етапу розробки документу. Також окремо дякуємо нардепці Марії Мезенцевій за підтрирмку і подачу законопроєкту до ВРУ. 

Розповідаємо, чому важливий цей законопроєкт, що має змінитись після набуття чинності та які наступні кроки потрібно зробити.

Що змінилось після прийняття законопроєкту проти дискримінації та насильству в армії

У Дисциплінарному статуті з’явилося положення, які до цього були відсутні:

  • рівні права та можливості для жінок та чоловіків;
  • виховання культури гендерної рівності;
  • про дискримінацію за статтю, кольором шкіри, віросповіданням тощо;
  • запобігання та протидія насильству та сексуальним домаганням;
  • недопущення вираження вербально/невербально негідної поведінки;
  • притягнення до відповідальності у випадках дискримінації за ознакою статі, сексуальних домагань, насильства за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканності у військовому колективі;
  • захист жертв та осіб, які повідомили про такі випадки.

Чому ситуація на сьогодні залишається не ідеальною:

  • в армії існує система «кругової поруки» – кривдника можуть захищати, а жертву цькувати або перевести в інший підрозділ, а в найгіршому випадку ціленаправленно відправляють на небезпечні завдання;
  • перебуваючи в зоні бойових дій, складно зібрати докази або фіксувати нестатутні відносини;
  • недовіра до системи – військовослужбовиці та військовослужбовці  думають, що офіційна скарга або публічність не тільки не допоможе притягнути кривдника до відповідальності, а й погіршить їх становище, тому такі випадки замовчують.

«Попри те, що Міноборони не демонструвало достатньої готовності до системних змін, спрямованих на безпеку й недоторканність жінок, важливо, що завдяки демократичним процедурам цей законопроєкт вдалося провести через Верховну Раду.

Тепер починається наступний етап — імплементація цих норм у Дисциплінарний статут ЗСУ. Важливо, щоб там були чітко прописані правила та зрозумілі процедури реагування на випадки насильства та дискримінації, які реально працюватимуть і забезпечуватимуть відповідальність для кривдників.

Проте підписання законопроєкту – це вже великий крок. А фіксація дискримінації та пов’язаних форм насильства у статуті означатиме офіційне визнання проблеми і створення інструментів для протидії їй»

Катерина Приймак, очільниця руху VETERANKA, бойова медикиня, ветеранка

Що потрібно зробити далі:

  • розробити процедуру, відповідно до нового Закону, яка буде захищати жертв, забезпечувати їм анонімність, швидке реагування та оперативні канали для скарг, а також притягувати кривдників до відповідальності незалежно  від рівня їхніх посад;
  • проводити заходи щодо протидії сексуальним домаганням та дискримінації в армії;
  • працювати з особовим складом на всіх рівнях;
  • запустити інформаційну кампанію.

«Ідея цього Закону насамперед — про гідність, безпеку і повагу в військовому середовищі.
        Закон посилює механізми військової дисципліни та водночас чітко фіксує неприйнятність дискримінації, сексуальних домагань, насильства за ознакою статі і правопорушень проти статевої свободи та недоторканності. Окремо важливо, що він передбачає обов’язок реагувати на такі випадки, механізми службового розслідування та захист для тих, хто повідомляє про порушення.  Також принципово важливо, що у випадках дискримінації, сексуальних домагань, насильства за ознакою статі чи правопорушень проти статевої свободи людина не залишається сам на сам із проблемою і не обмежена зверненням лише до командира. Закон прямо передбачає можливість звернення також до представника відповідального підрозділу або радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Це про додатковий канал захисту, більше безпеки, більше довіри і більше шансів на належне реагування. Для мене це один із ключових практичних елементів цього рішення. Це крок до сильнішої, справедливішої і безпечнішої системи. 

    Надалі очікуємо кроки реалізації – це побудова дієвої архітектури  інституту радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у Збройних силах з належними повноваженнями та чіткими обовязками, визначеними алгоритмами дії в випадках дискримінації, сексуальних домагань, насильства за ознакою статі чи правопорушень проти статевої свободи людини».

Ольга Фабричева, експертка руху VETERАNKA та проєкту SADR

Трохи передісторії:

У 2019-му – під тиском суспільства та громадських ініціатив – почався процес розробки механізму протидії сексуальному насильству в армії, але початок повномасштабного вторгнення знову загальмував цей процес

У суспільстві після 2022-го року діяло неписане правило – не критикувати армію під час війни, щоб не грати на руку ворогу. Але проблема не зникла і кількість випадків домагань та насильства продовжувала збільшуватись.

Тож у 2024-му очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак зареєструвала петицію щодо впровадження механізму протидії сексуальному насильству.

Рух провів інформаційну кампанію, де оприлюднив історії постраждалих, що викликало суспільний резонанс. Надалі петиція зібрала необхідну кількість голосів і запустила законодавчий процес. Експертки Руху були залучені на всіх етапах розробки законопроєкту та робочих групах з представниками Міноборони. Завдяки цим фундаментальним крокам були внесені суттєві зміни до Дисциплінарного статуту, закріплено рівні права для військовослужбовців та механізми протидії насильству. 

#Адвокація
17.03.2026